- біонавігація
- -ї, ж.Здатність тварин вибирати правильний напрям руху при регулярних сезонних міграціях.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
радіонавігаційний — а, е. Стос. до радіонавігації. •• Радіонавігаці/йна систе/ма комплекс радіотехнічних засобів для розв язування задач радіонавігації … Український тлумачний словник
радіонавігаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
біонавігація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
радіонавігація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
радіонавігація — ї, ж. 1) Визначення в просторі координат кораблів, літаків і керованих снарядів за допомогою радіотехнічних засобів. 2) Розділ навігації, що вивчає і розробляє теорію і практику керування суднами, літальними апаратами за допомогою радіотехнічних… … Український тлумачний словник
радіонавігатор — а, ч. Фахівець із радіонавігації … Український тлумачний словник
01.040.49 — Авіаційна та космічна техніка (Словники термінів) ДСТУ 2598 94 Системи посадки повітряних кораблів радіотехнічні. Терміни та визначення ДСТУ 2599 94 Системи супутникові радіонавігаційні мережні. Терміни та визначення ДСТУ 2686 94 Аерокосмічне… … Покажчик національних стандартів
49.090 — Бортове устатковання та прилади ГОСТ 14663 83 Приемники магистральные радиосвязи гектометрового декаметрового диапазона волн. Параметры, общие технические требования и методы измерений. Взамен ГОСТ 14663 76 ГОСТ 18832 73 Системы радиотехнические… … Покажчик національних стандартів
радіоавтоштурман — а, ч. Прилад (автоштурман), що діє за сигналами радіонавігаційних засобів … Український тлумачний словник
радіосекстант — а, ч., спец. Радіонавігаційний прилад, яким визначають напрям на Сонце за його радіовипромінюванням … Український тлумачний словник